Будівлі із близьким до нульового рівня енергоспоживанням (zero energy building) – один із світових трендів, який обговорили народні депутати, представники Мінрегіону, Держенергоефективності та бізнесу на круглому столі, організованому Проектом GIZ «Реформи у сфері енергоефективності в Україні». Під час круглого столу учасники окреслили стан та плани щодо розвитку цього напрямку будівництва в ЄС та в Україні.
Так, за експертними оцінками, близько 40% кінцевого енергоспоживання припадає саме на будівлі. Тому важливим є не лише енергомодернізація існуючих будівель, а й розвиток нового будівництва із високими стандартами енергоефективності.
Враховуючи досвід країн Європейського Союзу, Мінрегіоном розроблено та у січні цього року затверджено Урядом «Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії».
Планом передбачено заходи, спрямовані на стимулювання упродовж 2020-2030 років забудовників та власників будівель до впровадження технологій енергоефективного будівництва із наближеним до нульового рівня споживанням енергії.
Також заходи зі стимулювання підвищення рівня енергоефективності будівель, зокрема в частині імплементації ключової Директиви 2010/31/ЄС (Energy Performance of Buildings Directive), передбачені проектом «Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року», розробленим Держенергоефективності спільно з «EU4Energy Governance», який наразі узгоджується в Міністерстві енергетики.
«Як показує європейська практика, важливо не лише визначити цілі та технічні вимоги до таких будівель, а й враховувати економічну ситуацію. Ми маємо створити такі умови, в яких ринок буде розвиватися, інвестори будуть зацікавлені працювати, а пасивні будинки стануть доступні споживачам», – заявив представник Держенергоефективності Костянтин Гура. Він нагадав про різні інструменти фінансування енергоефективних проектів за участю як держави, так і міжнародних установ.
Учасники також ознайомилися із прикладами таких будівель, зведених у рамках проектів за підтримки DENA та KfW Development Bank, Passive House Institute та інших.
«Сьогодні є чимало успішних прикладів будівництва пасивних будинків або реновації будівель до класу енергоефективності А. Наприклад, у Німеччині багатоквартирні будинки, що побудовано у 1950-1970 рр. минулого сторіччя, пройшли реконструкцію за німецькими стандартами Пасивного будинку. Завдяки цьому рівень економії енергії сягнув 90%. Іншими словами, пасивний будинок використовує тільки десяту частину енергії порівняно зі звичайним будинком», – прокоментував Віктор Білько, заступник директора Департаменту технічного регулювання енергоефективності Держенергоефективності.
Подібні кейси є і в Україні. Наприклад, проект «OptimaHouse» на Київщині. Окрім енергоощадних технологій, будинок оснащено тепловим насосом, сонячними панелями та геліоколектором.
На переконання представників бізнесу, потрібно пришвидшитися у розвитку енергоефективного будівництва. Адже будівлі майбутнього є універсальними та одночасно вирішують три актуальних для країни та споживачів питання: комфортне проживання, мінімальне споживання енергії та відсутність шкідливого впливу на довкілля.