Модернізація будинку

Енергомодернізація та ОСББ можуть підняти економіку

Українська економіка все більше заглиблюється в кризу, яка спричинена як глобальними тенденціями, так і внутрішніми економічними проблемами. Пандемія коронавірусу (COVID-19) вимагає від влади зосередити значні зусилля та ресурси на захисті здоров’я та добробуту своїх громадян. Водночас, уряд стикається з економічними наслідками кризи і роздумує над стратегіями відновлення економіки, після того як пандемія піде на спад.

Будівельний сектор – головна можливість для швидкого створення нових робочих місць та економічного зростання. Уряд вже зробив важливий крок – розпочав масштабне будівництво нових та реконструкцію існуючих доріг, в чому є безсумнівні переваги для розвитку економіки країни.

Разом з тим, існує ще одна сфера будівництва, яка містить значний позитивний потенціал для стимулювання економіки – житлове будівництво. І це відноситься не тільки до нових будівельних проектів, а й до модернізації існуючих будинків.

«Масштабна енергомодернізація будівель може стати дієвим інструментом для подолання економічних викликів та рушієм для зростання економіки України», – таку думку на шпальтах «Економічної правди» висловив Вадим Матковський, старший проектний менеджер з енергоефективності Мінрегіону.

Ще 7 квітня Секретаріат енергетичного співтовариства ЄС заявив, що джерелом зростання після закінчення епідемії може стати енергоефективність, а 8 квітня МЕА (Міжнародне енергетичне агентство) видало стратегічний документ для урядів із рекомендаціями щодо використання енергоефективності для відновлення економіки.

За даними МЕА, найбільші стимули для створення робочих місць має масштабована реновація старих будівель. За їхніми даними, 60% всіх витрат на такі заходи йдуть на оплату праці, що сприяє потужному зростанню робочих місць.

Так, наприклад, США з 2009 до 2011 року простимулювали енергоефективність домогосподарств на суму 11 млрд доларів та створили 200 тис робочих місць. Кожен долар, інвестований у енергоефективність привів, до 2-х доларів економії на енергоносіях.

Подібні результати можна побачити і в країнах з іншим рівнем розвитку та інших секторах – енергоефективність вигідна з точки зору створення робочих місць та зменшення викидів.

Наприклад, Національна програма вуличного освітлення в Індії оновила близько 11 мільйонів світильників. Встановлення ефективних LED-світильників призвело до створення 13 тис робочих місць та зменшення викидів парникових газів на 5 млн тон щорічно.

На політичному рівні лідери ЄС так само почали говорити про енергоефективність та «зелену економіку» як стимул для післякризового відновлення, а деякі країни уже впроваджують такий курс. Так, уряд Данії нещодавно заявив про виділення 30 мільярдів датських крон (4,4 млрд дол) на реновацію державного житла.

Проблеми і перспективи енергомодернізації будинків в Україні

Спочатку декілька фактів про стан житлового фонду та енергоефективнісь в Україні:

  1. Понад 80% будинків в Україні були збудовані до 1994 року, переважна більшість з яких є фізично зношеними або морально застарілими.
  2. На будинки припадає майже третина кінцевого енергоспоживання в Україні, з яких від 50% до 60% використовується на потреби опалення.
  3. Українські будинки є в 1,5-3 рази більш енерговитратними порівняно з будинками в Польщі або Німеччині.
  4. У 2019 році загальні витрати коштів на опалення будівель оцінювалися на рівні 12,1 млрд. доларів (близько 9,0% від ВВП України).
  5. Понад 50% цієї величезної суми безповоротно пішли на обігрів навколишнього середовища.

Здійснення якісної енергомодернізації будинків дозволить знизити в 2-3 рази втрати дорогої теплової енергії та використання природного газу на потреби опалення, а також покращити технічний стан і зовнішній вигляд будівель, і що дуже важливо – продовжити строк їх експлуатації ще на 25-50 років.

Разом з тим, масштабна модернізація будинків до вищих стандартів енергоефективності має ряд економічних переваг.

По-перше, стимулювання економічного зростання в усіх регіонах України через розвиток будівельного бізнесу та виробництва енергоефективних матеріалів та обладнання.

По-друге, створення робочих місць та збільшення доходів громадян в усіх регіонах країни.

По-третє, збільшення податкових надходжень до бюджетів громад і держави.

Приклад. Заміна вікон та дверей у звичайному багатоквартирному будинку з трьома під’їздами. Два роки тому в ньому було встановлено 110 нових енергозберігаючих вікон та три двері вхідних груп. Кращі вікна та двері дозволили відключити обігрів у коридорах та сходових клітинах. Таким чином в опалювальний період 2018-2019 року мешканці зменшили споживання тепла на 780 гігокалорій та зекономили близько 120 гігакалорій на суму 198 480 грн. При цьому температура повітря в під’їзді протягом холодного сезону була на рівні 19-21 градусів. Загальна сума проекту становила 373 000 грн. 44% вартості проекту було оплачено за рахунок «теплих кредитів», ще 30 – київської міської програми «70 на 30». Безпосередньо мешканці будинку заплатили 134 000 гривень.

За час реалізації у проекті було задіяно 33 різних спеціалісти. Для інженерних вимірювань та проектування було залучено 3 спеціалісти, ще 18 – залучені для закупівель, виробництва і логістики, ще 8 – на етапі монтажних робіт, 4 робітники потрібно було для етапу оздоблення.

Якщо взяти ці цифри за основу, то стане зрозуміло – півмільйона робочих місць, обіцяних прем’єром можна отримати, замінивши вікна в 15 тис. подібних будинків. При цьому витрати коштів платників податків на аналогічне стимулювання становитимуть близько 3,5 млрд гривень.

Звісно, це дуже спрощені підрахунки. В них не враховується як ефекти масштабу так і те, що комплексна термомодернізація вимагає набагато більше роботи ніж заміна вікон – це модернізація теплових мереж всередині будинку, встановлення ІТП, зрештою – утеплення самого будинку. Всі ці роботи вимагають технологій, інвестицій та виконавців.

Не менш важливий і ефект мультиплікатора – коли робочі місця в одній галузі створюють їх ще й у суміжній. Будівництво і модернізація будівель є галуззю з одним з найвищих показників мультиплікаторів. Щоб утеплити будинок, потрібні енергоаудитори, транспортники, виробники кріплень, утеплюючих матеріалів та інші робітники.

Швидкий спосіб створити робочі місця – зосередитись на тому, що вже є та готове до збільшення масштабів. Зокрема, програми енергомодернізації будинків можна швидко розширити, використовуючи ті ж процеси подання заявок, технічні характеристики і стандарти, а більший масштаб зменшить витрати.

Негайно потрібно вирішити ряд питань, пов’язаних зі спрощенням процедур Фонду енергоефективності, підвищенням якості законодавства щодо ОСББ, та збільшенням бюджету програми «теплих кредитів».

Таким чином, бізнес зможе відновити або почати свою діяльність швидше, ніж у випадку, якби уряд намагався розробити нові заходи для «запуску економіки».

Удосконалення та планомірна реалізація урядом програм щодо масштабної енергомодернізації будинків допоможе зменшити негативний вплив глобальної економічної кризи та досягти сталого економічного розвитку в майбутньому. Крім того, енергоефективність покращує економічну конкурентоспроможність країн та підприємств, робить енергію більш доступною для споживачів і, звісно, зменшує викиди парникових газів.

Догори