Установка сонячних панелей на даху багатоповерхівки

Енергомодернізація у глобальному вимірі: найближчі перспективи

Європа планує стати кліматично нейтральною до 2050 року. Щоб досягти цієї мети, була розроблена широка стратегія «European Green Deal», яка передбачає розвиток альтернативних джерел енергії, скорочення викидів СО2 разом із покращенням здоров’я та якості життя людей.

«Наш головний меседж полягає в тому, що мета Європейського Союзу – до 2050 року стати кліматично нейтральними, – заявила комісар ЄС з енергетики Кадрі Сімсон. – Це означає, що на той час ми виведемо з ужитку викопні енергоносії».

Вже сьогодні в Німеччині, за оприлюдненими 30 липня 2020 року даними Федерального об’єднання підприємств енергопостачання (BDEW), «зелена енергетика» забезпечує більше половини використаної електроенергії в країні.

Тож Україна зацікавлена долучитися до реалізації «Європейського зеленого курсу». Для налагодження діалогу та чіткої взаємодії передбачається розробка спільної з ЄС дорожньої карти участі України в «Європейському зеленому курсі». Зокрема, серед важливих напрямів партнерства України та ЄС у реалізації «European Green Deal» вже розглядаються:

  • підвищення енергоефективності на всіх ланках: від виробництва енергії до її споживання;
  • розвиток водневої енергетики;
  • впровадження проектів відновлюваної енергетики у місцевих громадах, розвиток енергетичних кооперативів, розумних мереж, систем накопичення енергії, стимулювання розвитку когенерації;
  • перехід до екологічно чистих технологічних рішень у промисловості та виробництва більш енергетично- та ресурсоефективних товарів;
  • підвищення енергоефективності систем тепло- та водопостачання;
  • впровадження обов’язковості систем енергетичного менеджменту громадських будівель;
  • запровадження ринку зелених облігацій та інші.

Наразі Держенергоефективності спільно з Міненерго працює над розробкою законодавчих ініціатив та нормативних документів, беручи до уваги стратегію «Європейського зеленого курсу».

Великобританія робить ставку на малу генерацію

Стратегія декарбонізації економіки, розроблена у Великобританії, передбачає зростання децентралізованої (розподіленої) генерації та орієнтована на 100%-не зниження рівня викидів СО2 до 2050 року. Про це йдеться у щорічному прогнозі розвитку галузі (Future Energy Scenarios, FES 2020) на період до 2050 року, який опублікував незалежний системний оператор Великобританії National Grid ESO (NGESO).

Високі показники зростання генеруючої потужності британської електроенергетики будуть досягнуті за рахунок великих обсягів розподіленої генерації, що, в свою чергу, створить сприятливі умови для впровадження в енергосистему накопичувачів енергії.

До «децентралізованої» NGESO відносить малу ВДЕ-генерацію, наприклад, вітрові і сонячні установки, які приєднані до розподільної мережі середньої або низької напруги, а також генеруючі об’єкти, підключені безпосередньо до енергоприймаючих пристроїв споживачів.

У світі сонячна енергія вже дешевша за вугілля

У більшості країн кіловат-година сонячної енергії зараз дешевша, ніж вугілля. Про це заявив 9 липня 2020 року Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніо Гутерріш на відкритті віртуального саміту з переходу на екологічно чисту енергію Clean Energy Transitions Summit.  

«Чисту енергетику треба обрати з економічних міркувань, – зауважив він. – Бізнес-обгрунтування для відновлюваних джерел енергії тепер краще, ніж для вугілля практично на всіх ринках».

Також глава ООН закликав міжнародне співтовариство інвестувати у відновлювану енергію, яка є надійною, чистою і економічно вигідною, заради охорони здоров’я.

«Забруднення атмосферного повітря щорічно призводить до майже 9 мільйонів випадків ранньої смерті і скорочує тривалість життя людини у середньому на 3 роки, – каже Антоніо Гутерріш. – Це впливає на тривалість життя більше, ніж куріння тютюну».

Водень на вістрі енергетичної революції

Втім, вітер та сонячна енергія не вирішать проблеми зміни клімату, оскільки більшість енергоспоживання не можна перевести лише на електроенергію. Необхідні комплексні рішення. Кращий варіант на сьогодні – це  водень, який може замінити вуглеводні (нафту, вугілля і природний газ). Він може служити джерелом енергії там, де використання електрики неможливо.

В липні Євросоюз затвердив стратегію впровадження поновлюваного водню, яка передбачає доповнення інтегрованої енергетичної системи масовим промисловим виробництвом відновлюваного водню. У перспективі водень буде вироблятися в основному за рахунок енергії вітру і сонця. Зокрема, з 2020 по 2024 рік у ЄС передбачається установка водневих електролізерів як мінімум на 6 ГВт і виробництво до 1 млн тон поновлюваного водню. На етапі з 2025 по 2030 рік водень повинен стати невід’ємною частиною інтегрованої енергосистеми, в якій потужності по електролізу поновлюваного водню складуть мінімум 40 ГВт.

ЄС вже назвав Україну одним із партнерів у розвитку своєї «водневої стратегії», зважаючи на значний потенціал для виробництва водню та інфраструктуру для його транспортування. Міненерго разом із Держенергоефективності розпочали співробітництво з європейськими партнерами щодо розвитку цього напряму.

«Україна повинна рухатися з усім прогресивним світом в рамках сучасних технологій та їх використання і прораховувати свої можливості на кілька кроків вперед, – заявила виконуюча обов’язки міністра енергетики Ольга Буславець на брифінгу у Києві 27 липня. – Ми будемо розглядати питання будівництва заводу з виробництва водню, який на сьогодні є трендом і може бути дуже гарним продуктом для експорту в Європу».

Водень має низку явних переваг, що можуть зробити його серйозною частиною енергетичного ринку. Його можна відносно легко транспортувати, наприклад, трубопроводами, використавши для цього наявні транспортні системи для природного газу. Його можна зберігати, підвищуючи рівень енергетичної безпеки.   

А оскільки водень можна отримувати, використавши для цього енергію вітру і сонця, значна частина якої, ймовірно, буде надлишковою для задоволення нагальних потреб, то його можна буде виробляти з низькими затратами, фактично зробивши способом зберігання поновлюваної енергії. 

Відновлювана енергетика в житловому секторі

За даними Держенергоефективності станом на 1 липня 2020 року понад 25600 домогосподарств в Україні вже встановили сонячні електростанції. Використовуючи відновлювані джерела енергії, приватні будинки можуть забезпечити свої потреби в електроенергії, тепловій енергії та гарячій воді. Водночас багатоквартирні будинки можуть значно знизити витрати на оплату комунальних послуг.

«Використовуючи енергію сонця, домогосподарства можуть самостійно забезпечувати свої енергетичні потреби та заощаджувати на комунальних послугах. Якщо встановити акумуляторне обладнання, то можна стати фактично автономним та енергонезалежним», – зауважив виконуючий обов’язки голови Держенергоефективності Костянтин Гура, коментуючи результати статистики.

Заступник голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко звернув увагу на те, що СЕС домогосподарств – це мала розподілена генерація, яка дозволяє використовувати енергію в точці її виробництва. Це, у свою чергу, сприяє уникненню втрат в мережах при транспортуванні електроенергії.

«І найголовніше: «зелена» енергія екологічно чиста, поновлювана та буде дешевшати в довгостроковій перспективі. За останні 10 років вартість «чистих» технологій у світі значно зменшилася і продовжить знижуватись», – наголосив Юрій Шафаренко.

Догори