Відтепер житлові та громадські будівлі не можна будувати без дотримання мінімальних вимог до енергоефективності. Розроблені Мінрегіоном вимоги є обов’язковими для новобудов, реконструйованих та капітально відремонтованих будівель. Відповідний наказ Мінрегіону № 260 від 27 жовтня 2020 року вже набув чинності.
На 1 січня 2021 року в Україні близько 6 тисяч будівель отримали енергетичні сертифікати. З них майже 44% мають найнижчий клас енергоефективності «G», а найвищий клас «А» – 1,4%. Такий рівень енергоефективності не відповідає руху України у напрямку зменшення споживання енергоресурсів житловими будинками та підвищення комфорту проживання людей.
«Встановлення мінімальних норм енергоефективності будівель матиме економічний ефект не тільки для держави, оскільки дозволить ефективно використовувати енергоресурси, але й для власників житла та приміщень, які зможуть заощаджувати на комунальних платежах», – зазначає Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.
Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності встановлені в Україні вперше. Вони дозволять проводити термомодернізацію будівлі поетапно, що сприятиме власникам більш ефективно планувати бюджет та роботи, щоб отримати клас енергоефективності об’єкту не нижче «С».
На прикладі найбільш розповсюджених в країні видів будівель науковці, на замовлення Мінрегіону, розрахували оптимальні та економічно обгрунтовані вимоги до енергоефективності будівель, які розподілені за видами будівельних робіт. Зокрема, мінімальні вимоги встановлюються для нового будівництва, реконструкції або капітального ремонту будівель в цілому або їх окремих елементів (даху, зовнішніх стін, інженерних систем).
Винятками, до яких не будуть застосовуватись мінімальні вимоги до енергоефективності, є низка об’єктів, зокрема, індивідуальні житлові будинки, історичні будівлі, будівлі промислового, сільськогосподарського призначення, об’єкти транспорту, енергетики та оборони, а також виконання будівельних робіт з відновлення окремих конструкцій будівель та споруд, з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення.
Також Мінрегіон вніс зміни до Методики визначення енергетичної ефективності будівель, яку використовують у своїй роботі проектувальники та енергоаудитори.
Зокрема, оновлена Методика передбачає врахування альтернативних (відновлювальних) джерел енергії (за їх наявності) при визначенні первинної енергії та викидів парникових газів, що є рухом назустріч світовим тенденціям з впровадження відновлювальних джерел енергії.
Наразі йдуть роботи по розробці нової редакції ДБН В.2.6-31 «Теплова ізоляція та енергоефективність будівель», в якій, зокрема, передбачається усунення невідповідностей при нормуванні енергетичних показників будівель та запровадження параметричного методу нормування щодо показників енергетичної ефективності та теплової безпеки будівель при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті та під час виконання робіт при термомодернізації.
Також готуються зміни до двох ключових стандартів ДСТУ Б А.2.2-12 та ДСТУ Б В.2.6-189 щодо методу розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні та методів вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель.