Голова наглядової ради Фонду енергоефективності Анджей Райкевич

Анджей Райкевич про особливості модернізації будинків у Польщі та Україні

У той час, як Україна лише в минулому році запустила роботу Фонду енергоефективності, в Польщі підтримка модернізації житлових будинків почалася ще наприкінці 90-х років. За цей час країні вдалося провести масштабну енергомодернізацію житлового фонду.

Про особливості роботи польського Фонду термомодернізації та ремонтів і про порівняння ситуації з запуском Фонду енергоефективності в Україні Українські Новини поговорили з експертом з енергоефективності, головою наглядової ради Фонду енергоефективності Анджеєм Райкевичем.

Чи є відмінності в підходах Польщі та України до стимулювання модернізації багатоквартирних будинків?

Концепція системи підтримки термомодернізації будівель була створена в середині 90-х років у результаті ініціативи польських фахівців з технічних університетів, які пройшли навчання в Данії. Спочатку питання термомодернізації було пов’язане з необхідністю підвищення ефективності джерел тепла і мереж централізованого теплопостачання, що забезпечують будівлі теплом.

Законопроект про підтримку проектів термомодернізації був підготовлений тодішнім Управлінням житлового будівництва і містобудування і прийнятий Сеймом 18 грудня 1998 року.

У польській системі підтримка з державного бюджету обов’язково пов’язана із кредитом, наданим комерційними банками, які укладають угоду з державним банком Gospodarstwa Krajowego про надання бонусу за термомодернізацію відповідно до встановлених законом правил. Власник будівлі, джерела тепла або мережі централізованого теплопостачання не може подати заявку на отримання компенсації, якщо він не відповідає вимогам кредиту і юридичної особи. Право на отримання бонусу мають власники житлових будинків всіх форм власності (житлові спільноти, житлові кооперативи, муніципалітети, приватні власники), власники колективних житлових будинків незалежно від форми власності (муніципалітети, приватні особи), муніципалітети як власники громадських будівель (школи, охорона здоров’я, інше), власники джерел тепла потужністю до 11,6 МВт і підключених до них мереж (муніципалітети, теплові компанії). Також було налагоджено підключення будинків до міських теплових мереж. Пізніше в якості бонусу були додані поновлювані джерела тепла і використання високоефективної когенерації (2008 рік), і фотоелектричних установок потужністю більше 6,3 кВт, і посилення шарів фасадних панелей (2020 рік).

Технічною умовою для отримання компенсації термомодернізації є зниження кінцевої потреби в енергії на тепло в будівлі для опалення та гарячого водопостачання на 25%. У разі теплової модернізації джерела тепла або мереж централізованого теплопостачання втрати тепла повинні бути знижені на 25%.

У разі теплової модернізації будівель основний обсяг прийнятних покращень такий самий, як і в разі Фонду енергоефективності в пакеті “Комплексний”.

Як відбувається контроль за дотриманням вимог?

Підтвердження дотримання вищезазначених вимог відбувається в ході енергоаудиту, підготовленого неліцензованими інженерами відповідно до вимог щодо форми та обсягу, викладеними в розпорядженні відповідного міністра.

Перед тим як надати банку та його клієнту обіцянку бонусу на термомодернізацію або ремонт, Bank Gospodarstwa Krajowego перевіряє енергетичний або ремонтний аудит, який проводиться незалежними експертами, обраними в рамках державної закупівлі строком на 2 роки.

Банк-кредитор, отримавши обіцянку бонусу від Bank Gospodarstwa Krajowego, надає в розпорядження клієнта кредит, який оплачується на підставі рахунків за роботи, виконані підрядниками. Після завершення всіх робіт особа, яка має будівельну ліцензію, підтверджує відповідність виконаних робіт проекту, попередньо підтвердивши відповідність проекту енергоаудиту. Bank Gospodarstwa Krajowego переводить бонус на рахунок банку, що обслуговує клієнта, протягом 7 днів з моменту отримання вищезазначених підтверджень.

Які результати роботи польського фонду?

Фонд термомодернізації, створений у 1998 році і розширений на підтримку ремонтів в 2008 році, є постійним елементом житлової політики держави, пов’язаної з поліпшенням технічного стану багатоквартирних будинків. Фонд щорічно поповнюється з державного бюджету в розмірі, відповідному ринковому попиту на цей інструмент. За підсумками 2020 року фонд профінансував власників 43 005 багатоквартирних будинків, в тому числі 28 030 ОСББ та 14 975 житлових кооперативів. За цей період до Фонду надійшло 612 млн євро, а обсяг інвестицій, стимульованих бонусами, був в 6,5 рази вищим.

Існування і робота фонду ніколи не викликали сумнівів з точки зору управління державними коштами. Неодноразово проводився аналіз, щоб довести – бонуси, які виплачуються з державного бюджету, набагато нижчі за податкові надходження за реалізацію проектів, і, крім того, в будівельній галузі, що спеціалізується на цих роботах, створюються і підтримуються постійні робочі місця.

У початковий період роботи фонду були певні економічні бар’єри, через які житловим співтовариствам було складно подати заявку на отримання кредиту з бонусом на термомодернізацію. Тільки на п’ятому році після створення польського фонду громади стали активніше використовувати цей інструмент. Це було пов’язано з ослабленням вимог банків щодо забезпечення повернення кредиту, знято обмеження на суму кредиту до 80% і погашення заощаджень протягом 7 років, бонус виплачувався після завершення роботи, а не після виплати 75% кредиту, а також була проведена загальнонаціональна інформаційна кампанія.

Які відмінності були у вихідній ситуації перед запуском програм підтримки в двох країнах?

Первісна ситуація до виділення коштів в Польщі і Україні була аналогічною. Ціни на тепло для кінцевих споживачів були ринкові, а процентні ставки по кредитах – високими, на схожому рівні. Реформа житлових співтовариств тривала. Обидві країни почали подавати заявки на членство в Європейському Союзі. У Польщі, однак, не було такої підтримки створення фонду з боку Європейського Союзу, як в Україні за участю уряду Німеччини. У Польщі тільки Датське енергетичне агентство трохи зробило для підтримки діяльності польського фонду.

Порівняйте діяльність польського фонду з українським. Які проблеми були на етапі запуску, з якими перешкодами довелося боротися на даному етапі і з якими труднощами зіткнулися на ринку енергоаудиторів?

Польський Фонд термомодернізації та ремонтів з самого початку був організаційною одиницею банку Gospodarstwa Krajowego. Він займається прийомом заявок на отримання бонусів разом з аудитами банків, які обслуговують бенефіціарів фонду, організацією перевірки аудитів зовнішніми незалежними експертами і видачею обіцянок бонусів і їхніх виплат для отримання від банків підтвердження правильності виконаної роботи. Фонд стягує комісію за ці дії в розмірі 0,6% від сплаченої суми. Фонд також зобов’язаний проводити рекламну діяльність.

У Польщі не було проблем з формуванням складу чиновників для перевірки заяв на отримання бонусів. Велика частина роботи з оцінки бенефіціарів виконується комерційними банками.

Енергетичні та ремонтні аудити проводяться неліцензованими інженерами, для яких в період до створення польського фонду були організовані стандартизовані курси професійного навчання тривалістю близько 60 годин і 1-2 семестра, післядипломного навчання в технічних університетах за датськими зразкам. На сьогоднішній день загальна кількість навчених інженерів в області енергоаудиту перевищує 4 000 осіб. Деякі з них (близько 1 600 осіб) організовані в добровільну асоціацію енергоаудиторів, створену в 2000 році. Професійні послуги в цій сфері надають регіональні енергетичні агентства та різні інжинірингові компанії.

Як змінювалися підходи до виплати компенсацій з моменту запуску фонду?

Економічні умови для отримання бонусу складалися з моменту початку роботи системи. Спочатку сума кредиту була обмежена 80% вартості проекту, бонус становив 25% від використаного кредиту, період погашення не повинен був перевищувати 7 років, а щомісячна виплата не могла перевищувати 1/12 річної економії витрат на енергію. Ці умови поступово коректувалися з урахуванням кредитоспроможності бенефіціарів і макроекономічних змін. З квітня 2020 року позику можна взяти на суму не менше 50% від вартості проекту, а бонус за термомодернізацію становить 16% від вартості проекту.

У 2008 році була введена друга форма бонусу, так звана ремонтна, яка застосовується до будівель, побудованих до серпня 1961 року. У цьому випадку кредит повинен становити мінімум 50% вартості проекту, а бонус за термомодернізацію становить 15% від вартості проекту і збільшується до 50% для житлових будинків, що знаходяться у власності місцевих органів влади, і додаткових 10%, якщо вони є історичними.

Розвиток міжнародного співробітництва у 1990-х роках і вступ Польщі до Європейського Союзу в 2004 році сприяли розумінню необхідності зниження енергоспоживання в економіці та запобігання зміні клімату. Були створені програми підтримки, спрямовані на різних споживачів енергії, які використовують кошти Європейського Союзу та фондів двостороннього співробітництва, щоб допомогти їм знизити споживання енергії та викиди вуглекислого газу. Директиви Європейського Союзу передбачають створення національних планів з підвищення енергоефективності, клімату і енергетики, а також стратегій ремонту будівель. Для реалізації цих планів використовуються державні кошти Європейського Союзу, польські фонди і приватні фонди комерційних банків.

Останнім часом великої популярності набула фотоелектрична енергія, для якої створюються системи інтенсивної підтримки в приватних і багатоквартирних будинках. З одного боку, це пов’язано з необхідністю значного збільшення частки відновлюваних джерел енергії у виробництві енергії в Польщі, а з іншого – з рентабельністю інвестицій на рівні окупності інвестицій від заощаджень протягом 6-8 років, що однозначно вигідніше, ніж вклади в банки.

Догори