Питання поводження з побутовими відходами у всьому світі на сьогодні є одним з найважливіших. Про необхідність роздільного сортування відходів, укладання договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами та способи їх переробки читайте у роз’ясненні Мінрегіону.
Етапи поводження з побутовими відходами
І. Роздільне збирання відходів
Першим етапом у поводженні з побутовими відходами є їх роздільне збирання, що передбачає розподіл відходів на різні компоненти. Роздільне збирання побутових відходів – це збирання побутових відходів за окремими компонентами з метою подальшої переробки та утилізації.
Щоб правильно сортувати побутові відходи, слід виконувати наступні кроки:
- Окремо збирати органічні відходи і вторинну сировину.
- Збирати та сортувати лише чисту сировину, тип якої ви зможете впевнено визначити – необхідно знайти на ній маркування (код переробки у трикутнику).
- Всі побутові відходи слід ущільнювати, щоб вони займали менше місця.
- Розмістити декілька компактних контейнерів для різного роду відходів вдома: скло – метали – полімери – упаковка типу Tetra Pak – папір.
Важливо знати, що небезпечні відходи у складі побутових відходів потребують окремого поводження.
Небезпечні відходи збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Рекомендований перелік товарів (виробів, пристроїв, приладів), що вміщують небезпечні компоненти (складові):
- ртутні лампи, термометри, тонометри;
- малі побутові хімічні джерела струму ємністю до 7 ампер-годин (побутові хімічні елементи живлення стандартних типорозмірів, що не перезаряджаються, у побуті – батарейки);
- перезаряджувальні побутові хімічні елементи живлення стандартних типорозмірів (акумулятори);
- акумулятори нестандартних типорозмірів, що використовуються в годинниках, у тому числі наручних, мобільних телефонах і смартфонах, кишенькових і портативних комп’ютерах, побутових радіостанціях, побутовій портативній фото- та відеоапаратурі, іграшках, інших побутових приладах;
- товари, що вміщують або забруднені органічними розчинниками, фарбами, лаками (фарби та лаки на водній основі, фарби та лаки на розчинниках), клеями, мастиками, смолами тощо;
- товари, що вміщують або забруднені органічними та неорганічними хімікатами (кислотами, лугами);
- товари побутової хімії;
- товари фармацевтичної промисловості та гігієнічні засоби тощо.
ІІ. Укладання договору з виконавцями послуг
Наступним етапом у поводженні з побутовими відходами є укладання договору з виконавцями послуг. Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена особа, яка укладає колективний договір про надання комунальних послуг, має право на вибір серед визначених виконавців послуг з поводження з побутовими відходами.
Взаємовідносини між споживачами житлово-комунальних послуг та виконавцями комунальних послуг, здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно зі статтею 35-1 Закону України «Про відходи» власники або користувачі джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують їх роздільне збирання.
ІІІ. Переробка побутових відходів
Виконавець послуг, що здійснює вивезення побутових відходів, зобов’язаний укласти договір з компанією, що надає послуги з їх переробки та захоронення відповідно до правил благоустрою території населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами, що укладаються між споживачами та виконавцями, обов’язково мають містити інформацію про такі договори.
Станом на 2019 рікзавдяки впровадженню в 1462 населених пунктах роздільного збирання побутових відходів, роботі 34 сміттєсортувальних ліній, 1 сміттєспалювального заводу і 3 сміттєспалювальних установок в Україні було перероблено та утилізовано близько 6,1 % побутових відходів, з них: 2 % спалено, а 4,1 % побутових відходів потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні лінії. Однак, решту українських побутових відходів (94%) захоронено.
За 2019 рік в Україні утворено майже 53 млн. м3 побутових відходів, або понад 10 млн тонн, які було розміщено на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею майже 9 тис. га. На жаль, найбільш поширеним способом переробки побутових відходів є захоронення, не спрямоване на отримання додаткової енергії чи сировини.
Свідоме поводження громадян з побутовими відходами знижує рівень забруднення довкілля, робить чистішим повітря та покращує екологію, тому громадяни повинні стати більш відповідальними у роздільному збиранні побутових відходів.